Aвтoмoбілісти рідкo зaмислюються про кольорову гаму одного з головних об’єктів контролю дорожнього руху. Між тим дана тема надзвичайно цікава – повідомляє Аvtoblog.

Справа в тому, що найперші сигнали були розроблені зовсім не для машин — ними треба було контролювати поїзди. Червоний колір у багатьох культурах символізує небезпеку. У нього найбільша довжина хвилі у видимому спектрі, тому і видно його на більшій відстані, ніж інші кольори. Червоний означав «Стій» задовго до появи машин: він з’явився у незапам’ятні часи на семафорах, що вказують, чи вільні шляхи попереду.

Зелений сигнал в залізничному сполученні спочатку був попереджувальним і означав «Увага!», в той час як білий колір говорив про те, що шляхи вільні і можна продовжувати рух. З часом значення зеленого кольору істотно змінилося. По довжині хвилі він вслід за червоним і жовтим у видимому спектрі, тобто, його знову ж легко побачити на відстані. Існують легенди, що для машиністів зелений став вирішальним сигналом після кількох жахливих катастроф: «керманичі» брали зірки в нічному небі за білий сигнал і довелося вносити логічні зміни.

Жовтий колір закликає до пильності, оскільки він такий же помітний, як і червоний. Починаючи з самісінького початку автомобілебудування і до середини дев’яностих років не всі знаки «Стоп» були червоними – чимало із них поряд зі знаками «Поступися дорогою» фарбують в жовтий, оскільки побачити червону «вивіску» вночі в погано освітленій місцевості досить часто виявлялося неможливо. Згодом матеріали і технології розвивалися і червоному кольору остаточно віддали право забороняти, в той час як жовтий зробили попереджувальним. Ось чому в Штатах шкільні автобуси, зебри і інші об’єкти уваги пофарбовані саме в цей колір.