Нa Кeрчeнський міст і дoрoгу дo ньoгo Крeмль витрaтив більшe $6 млрд, aлe після відкриття об’єкта ціни на півострові зросли, турпотік майже не змінився, а економіка регіону продовжила своє піке. Про це йдеться у статті журналу «Новое время». Відзначається, що Олександра Єфименко, журналістка російського видання Межі.ру, яка нещодавно побувала в Криму, розповідає, що кримчани з нетерпінням чекали введення моста в експлуатацію.

Об’єкт, обіцяний жителям окупованого півострова самим президентом Росії Володимиром Путіним, виглядав для них вирішенням всіх проблем. «Єфименко пояснює: на півострові — високі ціни на продукти, мало туристів, не працюють нормально банки, немає мережевих торгових гіпермаркетів та інше. Москва і місцеві кримські «урядовці» частково пояснювали всі ці проблеми відсутністю зручного сполучення з РФ. І міст через Керченську протоку, що виявляє собою прямий зв’язок з материкової Росією, Кремль підносив як чарівну пігулку, яка може разом вирішити всі складні питання. Кримчани повірили в це.

Міст будували довго — лише в середині травня цього року його здали в експлуатацію. Зробив це особисто Путін, проїхавши по мосту за кермом помаранчевого КамАЗ. Минуло два місяці. Що далі? У Єфименко є відповідь. “Нічого. Від слова «зовсім». Це незважаючи на те, що тема мосту чотири роки не йшла з екранів ТБ», — сказано в повідомленні. “Чекали міст з нетерпінням — а тепер тиша. Вже навіть кримська влада почала говорити: міст проблем не вирішить, ще він такий дорогий, треба якось відбивати вартість, так що нічого не подешевшає», — говорить з цього приводу севастопольчанка Євгенія.

Зараз об’єкт працює в обмеженому режимі — по дві автомобільні смуги в кожну сторону. Залізничні шляхи завершать у наступному році. Але потім, як обіцяє російська влада, міст досягне максимальної пропускної спроможності. Причому спочатку міст планували витратити 24 млрд руб., але в процесі будівництва його кошторис подорожчав в 10 разів і дістався до відмітки в 250 млрд руб.

Левова частка коштів потрапляє до росіян, особливо до головного підрядника будівництва мосту — мільярдера Аркадія Ротенберга, близького друга президента РФ Володимира Путіна. Кримчани не отримали з мосту підрядів, але образило подібне небагатьох. Проте жителі півострова не отримали і «манни небесної» — і це відчули буквально все. Севастопольчанка Євгена пояснює: серед її земляків була сильна віра в те, що разом з мостом прибудуть, зокрема, і великі торгові мережі. Їх поява, мовляв, і здешевить більшість товарів. Але — ні: за даними місцевих джерел, ТРЦ на півострові роблять рівно протилежне — закриваються. Ще один кримський парадокс: прямий зв’язок з РФ з’явився, продукти поставляти стало простіше, але з травня ціни на основні з них виросли десь на 20-30%. Адже на півострові і без того все було дорого — з вартістю страв з кримськими магазинами змагалися хіба що дорогі (як для Росії) московські торгові центри.

За червневими (тобто вже після відкриття мосту) даними Кримстату, 1 кг яловичини без кістки коштував на півострові в середньому 435 руб. (183 грн). В українських супермаркетах ціна аналогічного м’яса — 129 грн. Вершкове масло в окупованому регіоні варто 528 руб. (222 грн за кілограм, а в Україні — 150 грн. При цьому середній розмір фактичних заробітних плат в Криму коливається в межах 15 тис. руб.— це приблизно 6,7 тис. грн.

Експерти впевнені: міст у будь-якому випадку не зробить життя кримчан красивіше і дешевше. По-перше, сам по собі він малоефективний — міст просто приведе до Керчі.

За словами Олександра Клименка, експерта Майдану закордонних справ, міст просто трохи покращує логістику. На Керченській поромній переправі і так працює 19 поромів, які цілком успішно доставляли на півострів не тільки продукти, але і будматеріали.

Міст не вирішує жодну економічну проблему, уточнює Олексій Стародубов, директор Кримського експертного центру. І не вирішить, навіть якщо підвести до нього всі потрібні дороги. І причина — у внутрішніх проблемах самого окупованого регіону.

Журналістка Єфименко довго жила на півострові і звикла до того, що наявність туристів в місті можна помітити не тільки з того, скільки людей на пляжі, але і по заповнюваності автобусів, торгових місць, зон відпочинку. Зараз, оцінюючи всі ці моменти, вона впевнено говорить: туристів стало помітно менше, ніж до 2014-го.

Олександр Лієв, екс-міністр курортів і туризму Криму доокупаційних часів, вважає: турпотік у перший рік відкриття мосту збільшиться незначно, на 100 тис.— до 1,6 млн осіб. «При Україні», за його словами, півострів брав за рік близько 6 млн відпочиваючих.

За даними Асоціації туроператорів Росії (АТОР), в 2018-му середній цінник на путівки в окупований регіон виріс на 48%. Найдешевший тур з Москви на двох у Феодосію коштує 37 тис. руб., а подібний вояж на острів Крит — 36 тис. руб.

І в Криму дійсно накопичуються проблеми з вивезенням сміття, з викидами стічних вод в море. А кращі пляжі закривають парканами спецсанаторії різних російських відомств. У підсумку півострів не витримує конкуренції з іншими світовими курортами — Туреччиною, Єгиптом. «Крим перетворився на «російську провінцію» — проблемну і вкрай залежну від Москви»,— говорить Клименко.

У 2017-му, на четвертому році окупації, місцеві доходи помітно скоротилися, і Крим тепер сильно залежить від зовнішніх дотацій. Помирає сільське господарство і промисловість, в рази скоротилася туристична галузь. Успішний лише держсектор. А тому регіон став вкрай чутливим до загальноросійських проблем», — наголошується в статті. І місцевим підприємцям стає все важче.

“У Росії давно зрозуміли, що народ — це друга нафта. Тому качають з людей гроші, поки санкції та інші відмовки»,— каже кримський підприємець Віктор. Крім цього, Крим накриває і глобальна проблема — брак води. Дослідження показують: півострів перетворюється в пустелю — пропадає рослинний покрив.

керченський міст